Урок Жанрова палітра музичного мистецтва

Тема: Жанрова палітра  музичного мистецтва. Музика вокальна, інструментальна,  театральна. Музичні жанри і форми.

Мета:

·         Узагальнити знання учнів у визначенні музичних жанрів і форм;

·         Поглиблювати вміння учнів аналізувати та інтерпретувати прослухані музичні твори;

·         Розвивати та формувати музичну культуру учнів у процесі порівняння спільних та відмінних рис у мелодиці різних народів світу, розмаїття різних танцювальних рухів.

Обладнання:

·         Музика:

Eros  Ramazzotti & Andrea Bocelli  «Musica E».

Зразки вокальних , інструментальних музичних творів, театральна музика.

Фрагментами музики з балетів «Кармен-сюїта» Р.Щедріна на музику Ж.Бізе,  «Спартак» на музику А.Хачатуряна, «Танець з шаблями» з балету «Гаяне» А.Хачатуряна, «Лебедине озеро» на музику П.Чайковського, балет «Половецькі танці» з опери  А.Бородіна «Князь Ігор».

·         Візуальний ряд:

Відео фрагменти танцювального фольклору народів світу.

Хід уроку

1. Вступ

1.1.Емоційне введення до уроку

-  Кожен учень готує одне речення про роль музики  у його особистому житті, її місце та значення.

1.2.Вступна бесіда- розповідь учителя

– Пригадайте  визначення музики як виду мистецтва.

Музика - за сприйняттям це аудіальне (слухове) мистецтво; динамічне, виразне, найсуб’єктивніше. Найбільш вираженні в музиці суб’єктивна та емоційна сторони (як у процесі творчості, так і в процесі сприйняття)

Вихідний структурний елемент музики – звук, який художньо опрацьований та очищений від позаестетичних елементів.

Звук характеризується:

певною висотою

гучністю

тривалістю

тембром (спеціальним забарвленням) специфічність музики.

Існує 2 види музичної творчості:

1). Компонувальна (композиторська).

2). Виконавча, вона в свою чергу поділяється на вокальну та інструментальну.

Музика проходить складний шлях від творця до слухача – спочатку вона виникає в свідомості творця записується, а записану музику необхідно виконати, отже

Музика – це мистецтво виконання, яке втілює в собі творчу інтерпретацію скомпонованого тексту.

Музичні твори виражають як індивідуально – своєрідні рішення так і особливості епохи, історичні процеси.

1.3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Всім зрозуміло, що сьогодні мова йтиму про музику, її види, музичні жанри та форми.

Аналізуватимемо та інтерпретуватимемо прослухані музичні твори; порівнюватимемо спільні та відмінні риси у мелодиці різних народів світу, розмаїття різних танцювальних рухів.

2.      Пояснення нового матеріалу

2.1.Мотивація навчальної діяльності

Музика завжди привертала до себе увагу багатьох видатних мислителів. У музиці Піфагор бачив відображення закономірностей космосу, вважав, що музика спроможна давати лад душі.

2.2. Слово вчителя

Історичне формування музичного мистецтва.

Самовизначення музики, її розвиток як самостійного мистецтва відбувався поступово: спочатку вона була невіддільна від інших різновидів мистецтва (поезії, танцю) і мала прикладний характер – була тісно пов’язана з трудовими процесами, первинною магією.

Музика завжди привертала до себе увагу багатьох видатних мислителів: Піфагор (який був не лише астрономом і математиком, а й філософом) намагався знайти гармонію в числових відношеннях, звідси пішли музичні гармонії: октава 1:2, кварта 3:4, квінта 2:3. У музиці Піфагор бачив відображення закономірностей космосу, вважав, що музика спроможна давати лад душі.

Другий давньогрецький філософ Платон теж ставив музику вище за інші види мистецтва і вважав, що лише музика позитивно впливає на людину.

Піфагор розрізняв два види музики: різні, збуджуючі мотиви, що відтворюють мужній і войовничий характер і мелодійні ліричні наспіви – оскільки ці мелодії здатні викликати в людях певні настрої, музика постає неоціненим засобом формування характеру.

Ще один давньогрецький філософ Аристотель стверджував, що будь-якому музичному ладу властивий свій етичний характер, він виділяв музику як учбову дисципліну, що мусить бути включеною в перелік предметів виховання молоді – бо здатна чинити вплив на моральний бік душі.

В Середньовіччі музику розглядали як науку, як пізнання; хоча вона як професійне мистецтво і знаходилась під владою церкви, відбувався глибинний процес розвитку пісенно - інструментальної творчості.

В добу Відродження почався бурхливий розвиток професійної світської музики на засадах досягнень народної музичної творчості та засвоєння музичного досвіду Середньовіччя. Бурхливо розвинулось мистецтво виконання, сформувалися сучасні принципи нот опису, склалася система професійної музичної освіти.

До кінця ХVІІІ ст. музика тлумачилась як наука, знання.

У ХVІІІ ст. з’являються такі титанічні постаті як Г.Гендель, Й.-С Бах, Й.Гайдн, Н.-В. Глюк, В.А. Моцарт, Л.Ван Бетховен, які справили величезний плив на розвиток усієї світової музичної культури.

У ХІХ ст. починається осмислення музики як мистецтва. Перша половина ХІХ ст. в музичній естетиці – доба небаченого розквіту найрізноманітніших теорій.

З’являються високоталановиті композитори: на заході: Ф.Шуберт в Австрії, Ф.Шопен та в Польщі, Р.Шуман, Й.Браніс та Р.Вагнер в Німеччині і Г.Берліоз та Ш.Бізе у Франції, Дж. Россіні та Дж. Верді в Італії, Ф.Ліст, Ф.Еркель в Угорщині, А.Дворжак в Чехії, Е.Гріг в Норвегії, М.Березовський, Д.Бортнянський, А. Ведель в Україні

В ХХ ст. в музичній свідомості відбувається своєрідна революція, утверджуються нові принципи музичного мислення. Новаторство (підвищена експресивність, гострота та різкість звучання) знайшло відображення в творчості Прокоф’єва, Шостаковича, Хачатуряна.

В період 30-60-х рр. ХХ ст. музичне мистецтво було строго регламентоване державою СРСР – музика західних країн була забороненою, вітчизняна музика кращих композиторів стала об’єктом жорстокої і несправедливої критики.

Після 60-х років ситуація змінюється на краще – звучать твори (раніше невідомі й не оприлюднені) Прокоф’єва, Шостаковича; з’являються нові талановиті композитори Г.Свиридов, Б.Чайковський, Є.Денисов, Р.Щедрін, А.Ешпай, С.Слонимський та ін.

Поява рок-музики була сприйнята неоднозначно різними колами музичної громадськості. Виникнення магнітофонів створило можливості для всебічного проникнення і поширення нових пісенних стилів.

На теперішній час існує багато музичних жанрів та стилів.

Музичні жанри.

Вокальні (по можливості розповідь під короткочасний відповідного характеру музичний супровід).

Пісня – основний та найстародавніший жанр. Існує професійна та народна пісня. Це один з найулюбленіших музичних жанрів, наймасовіший та найдемократичніший.

Хор – вокальний твір, що виконується гуртом співаків. Суто вокальний хор (без музичного супроводу називається «хор акапелла».

Гімн – (від грецького слова «славити», «хвалити») – це величавий урочистий спів на чиюсь честь. Давньогрецькі гімни – урочисті пісні на честь богів переможців Олімпіади, воїнів – героїв (Учні дають відповідь на запитання, які бувають гімни в сучасному житті: гімн окремих країн, організацій, корпорацій, і т.п.).

Романс – невеликий вокальний твір для одного голосу з супроводом, котрий відрізняється від пісні складнішою формою та більшою роллю супроводу. Первісно романс означав пісню народного типу, що виконувалась іспанською мовою. У ХІХ ст. романс став одним із провідних та улюблених жанрів музичного вокального мистецтва.

Арія – розвинута закінчена вокальна п’єса для голосу – соло з оркестровим супроводом, як правило, це частина оперної дії, що передає внутрішні переживання та стан героя. В первісному значенні термін «арія» означав пісню, але з часом арія набула більш розвиненої та складної форми.

Опера – музично – драматичний твір, в якому актором не промовляють, а співають весь текст – поєднують сценічне мистецтво з вокальним. Опера має синтетичний характер: в ній поєднуються поезія, драматична дія, вокальна та інструментальна музика, жест, міміка. Головну роль в опері відіграє музика.

Ораторія і кантата – музично – драматичні твори концертного типу. Виникли на зламі ХVІ-ХVІІ ст.

Кантата – п’єса для одного голосу або хору з оркестром.

Ораторія – великий музично – драматичний твір для хору, співаків – солістів та симфонічного оркестру. На відміну від опери ораторія призначена не для театру, а для концертного виконання (без костюмів, декорацій, елементів танцю). Кантата має суто ліричний характер. Ораторія базується на драматичному сюжеті.

Реквієм – (з латин. «спокій») – це вокальний або вокально – інструментальний твір, присвячений пам’яті померлого, Спочатку це був жанр церковної музики. У ХVІІІ-ХІХ ст. реквієм стає концертом і набуває характеру цілком світського жанру.

Інструментальні музичні жанри

Сюїта – кілька танцювальних п’єс, не призначених безпосередньо для танцю, різноманітних за змістом та будовою. Ці п’єси виконуються одна за одною. Сюїти компонуються для виконання на одному інструменті або оркестру.

Соната – від латинського «звучати». Це музичний твір для одного або кількох інструментів, що складається з кількох (3-4) частин. Класичний тип сонати склався в кінці ХVІІІ ст. в творчості Й.Гайдна та В.А.Моцарта.

Симфонія – від грецького слова «співзвуччя»; твір для симфонічного оркестру з 4-5 частин, розташованих за принципом контрасту й об’єднаних однією ідеєю. Симфонія – вища форма інструментальної музики.

Концерт – віртуозне виконання твору для сколюючого інструменту (фортепіано, скрипки, флейти) з оркестровим супроводом. Концерт – це також публічне виконання музичних творів.

Течії й напрями всіх видів мистецтв справляють вплив і на розвиток музичної культури. Наприклад, європейська симфонічна й камерна музика, яка виникла в середні віки як супровід для богослужінь, починаючи з епохи Відродження відчула на собі вплив ідей гуманізму, бурхливі пори ви бароко, строгість класицизму, а також вплив реалізму, символізму, імпресіонізму. Музична творчість в значній мірі залежить від духовного життя суспільства.

2.3. Робота в зошиті-посібнику

- Порівняти отримані відомостіз представленим у зошиті  поділом музичного мистецтва за видами

- з’єднати стрілочками відповідні елементи таблиць жанрового поділу у музичному мистецтві з відповідними визначеннями

2.4. Тренувальні вправи (аналіз музичного  твору за даним алгоритмом)

- прослуховування фрагментів  музичних творів народів світу.

- пригадати (за допомогою  зошита-посібника) визначення поняття «художній  образ у мистецтві»

- на основі узагальнення вказаного поняття потрібно визначити специфічні  засоби виразності, які підсилюють емоційно-візуальне сприйняття музичного твору під час перегляду відео фрагментів балету

2.5. Прослуховування фрагментів музики з балетів «Кармен-сюїта», «Танець з шаблями», «Лебедине озеро», «Половецькі танці»

3.  Практична творча діяльність учнів

3.1. Розробка творчого завдання (групова робота)

Поділ на групи за музичними творами.

Аналіз твору за зразком

У зошиті готують відповідну дизайнерську роботу – ескіз сценічного костюму

3.2. Захист колективних творчих проектів

4. Підсумок уроку

4.1. Рефлексія

4.1.1«Тихе опитування » - відповідає на питання перший ряд учнів, другий виконує інше завдання;

      Закінчіть речення.

1.    За сприйманням музика – це … мистецтво.

2.    Вихідний структурний елемент музики – … .

3.    Існує два види музичної творчості:          1) …

                                                                  2) …

4.    Другий в свою чергу поділяється на: … .

5.    Назвіть відомих вам композиторів ХVIII ст. … .

6.    Назвіть відомих вам композиторів ХІХ ст. … .

4.1.2. Заповнити  таблицю.

Музичні жанри
Вокальні	Інструментальні
1	1
2	2
3	3
4	4
5	5
6	6
7	7
8	8

4.1.3.Скласти СЕНКАН зі словом  МУЗИКА

4.2. Формулювання висновку за темою, узагальнення знань, отриманих на уроці

4.3. Виставлення та мотивація оцінок

5. Домашнє завдання

- Поділ на групи

- Пояснення  завдання на наступний урок

До наступного уроку підготувати фрагмент клубної тематичної дискотеки у відповідності до одного з напрямків музики масових жанрів (джаз, рок, диско, реп)

Готуємо фрагменти музичних творів, історію виникнення та розвиток творчого напрямку, особливості його сценічного антуражу та характерних танцювальних рухів (особисте завдання для кожного члена творчої групи)