дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся

Сценарій позакласного заходу, присвяченого Дню матері

«Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся…»

Мета: прищеплювати бажання дбати про бабась, надавати допомогу в справах, вміти своїми вчинками приносити їм радість, виховувати шанобливе ставлення до літніх людей; 
Обладнання:
Мультимедійний проектор, оформлення дошки, фотографії бабусь, малюнки дітей, подарунки для бабусь виготовлені своїми руками, мультимедійна презентація
Підготовка до свята:
- в класі писали твори « Познайомтеся з моєю бабусею».

-       Намалювали портрети бабусь

-       Зібрали фотографії бабусь
- на уроках праці виготовили вироби «Святковий букет» для бабусі; 
- клас святково прикрасили.

-       Створили презентацію із зібраних матеріалів

Хід свята

Вчитель: Дорогі діти, шановні гості нашого свята! Я рада бачити вас на нашому незвичайному святі. Чому незвичайний? Та тому що наше свято називається ДЕНЬ Матері.  І сьогодні нашими гостями є мами, а найважливішими і найпочеснішими гостями – наші бабусі, бо вони не просто мами, а мами наших татусів і мам. Адже це прекрасна можливість зателефонувати своїм бабусям, подякувати,  зробити для них щось приємне, корисне, так і просто зайвий раз приділити крапельку своєї уваги. Ось тому ми і зібралися сьогодні тут  у цій залі.

Кажуть, що земля тримається на жінках. До нашим бабусям ці слова мають пряме відношення. Поваги і вдячності гідні бабусі за самовіддану працю, любов до вас, своїм онукам, турботу про вас. Дякуйте їх завжди за це, ніжно любите і цінуєте, не заподіюйте болю своїми словами і вчинками, будьте добрими, чуйними до них.

Добрий день вам, люди добрі,
Що сидять в нашій господі.
Раді з святом вас вітати,
Щастя і добра бажати!

Красиво і світло у нашій світлиці,
Квіти на вікнах стоять чарівні.
Сьогодні у класі бабусине свято,
І хочеться всіх привітати мені.

Звучить пісня "Зеленеє жито, зелене".

Учень 1
Хто поправляє на нас ковдрочку?Хто нам ліки з варенням дає?
Хто пригрозить нам рукою, якщо пальціРаптом за звичкою візьмуть вони в рот?
Учень 2
Хто каже їм: «Який ти патлатий! Гребенем, намагаючись пригладити вихор?
Хто терпляче їм ставить латки, Якщо порвуться штани об паркан?
Учень 3
Хто рукавиці строкаті в'яже,Старовинні пісні співає?
Хто таку казку розкаже,Що сниться всю ніч безперервно?
Учень 4
Хто дім вранці прибирає,І хто найкращий кухар?
Хто з молодшою сестричкою граєІ водить її гуляти?
Учень 5
Чиє волосся снігу біліше?  А руки жовті і сухі?
Кого я люблю і жалію,Про кого пишу вірші?
Пісня «Найкращій бабусі». 
Учень 6 
Дорожче, краще наших бабусь Ми точно знаємо, в світі немає.
Ми це свято даруємо вам І починаємо наш концерт.
Учень 7
Ти вже трохи посивіла, Але очі, як і раніше блищать.
Ти берешся за будь-яку справу- Молода, як багато років тому.
Учень 9
Ось ти повертаєшся з роботи, Пізно. Ти втомилася. Треба спати.
Ну, та де там! Думи та піклування Не дають, рідна, відпочивати.
Учень 10
А коли впораєшся з справами І прийдеш мене поцілувати
Я тобі, моїй улюбленій бабусі, Починаю таємниці повіряти.
Учень 11.
Про все раджуся з тобою,Розповім про школу, про гуртку.
І шорсткою, ласкавою рукою Ти мене погладиш по щоці.
3. Спасибі Вам за все,Та шана вам, і честь,
І спасибі за те, Що ви були і є.

4. Душею молодійте,
Старіти зарано.
Так будьте здорові,
Живіть багато!

Пісня  «А ми бажаєм вам добра»

Щасливий той живе,
В кого бабуся люба є,
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає"

Дозвольте сьогодні усім побажати
Багато хороших і сонячних літ.
Бабусям і мамам,
 в це  радісне свясвято
Подарувати весь сонячний світ!

Бабусю рідненька найкраща у світі,
Про всіх нас турбуєшся ти.
Щоб всі ми були і одягнені, й ситі,
І легко було нам рости.
Щоб труднощі вміли в житті подолати,
І добрими стали людьми.
Та світ наш великий могли пізнавати
І мудрими виросли ми.
Спасибі тобі за вселенську турботу,
За кожну секунду життя.
За ночі без сну та за думи й скорботу,
За те, що ведеш в майбуття.

Вчитель

Сьогодні у нас багато гостей: і мами , і бабусі. Думаю мами не будуть заперечувати,що на почесне місце запрошуємо наших бабусь, адже це вони – двічі мами: мами наших мам і тат, також їх дітей. І до Вас, бабусі, сьогодні звертаються ваші діти і онуки.

Для вас вони підготували невеличкий сюрприз. Спробуйте за портретами, які вони намалювали та творами, які написали про вас впізнати себе. Підказкою  ( в крайньому випадку) буде почерк ваших онуків, адже ви так часто, майже завжди виконуєте з ними усі домашні завдання.

(По черзі між словами дітей показуємо слайди презентації, зачитуємо дитячі твори)

Добрий день, бабусю, дорога моя!
Це для тебе сонечко лагідно сія.
І ласкою повняться рученьки твої,
Я люблю твій голос – теплий, дорогий.

В нім землі моєї срібні голоси
Дружби і любові, і добра й краси.
Назбираю в лісі квітів сон-трави.
Дорога бабусю, літ за 100 живи.
У моєму серці слід твоїх пісень…
І кажу:
Добридень! Добрий тобі день!

Ти тільки вслухайся: бабуся! Бабусенька! Бабуня – солодуня!
Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово!

- А чому?

- А тому, що бабуся – це мамина або татова мама. Отже, вона прожила на світі удвоє більше, як твоя мама чи тато. Бачила у житті удвоє більше. І ти, мабуть, удвоє дорожчий для неї, бо ти – дитина її дитини.

- Бо ти – її онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко. Бо ти її пташенятко, ластів’ятко, козенятко, нехай іноді навіть телятко, нехай іноді поросятко.

- І коли це бабуся називала мене поросятком?

- Напевне тоді, коли ти був бруднулею!

- Згадав! Це було тоді, коли я
Заталапав чоботята.
І, щоб сховатися від тата,
- До бабусі утікав!
А вона посварить, покричить,
Поцілує та й мовчить.
Чи сюди, чи туди,
Чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штанята,
- Все до бабці, не до тата;
Там безпечно від біди.
І щасливий той живе,
В кого бабця люба є:
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає.

-А дбає бабуся про тебе тому, що ти її дитиночка-кровиночка. Правду кажуть у народі: "Діти — це діти, а справжні діти — це онуки".

Ой, яка ж бо ти, бабусю, дорога та мила.
Того словечком сказати не моя ще сила…

Що те сонечко на небі,
в лузі квітка красна,
То бабуся в нашій хаті
добра все та ясна…

Ясне сонце світить з неба,
веселить та гріє, -
В рідній хаті при бабусі
кожен з нас радіє…

Над усіх, над усе в світі,
бабусю кохана,
Я в оце родинне свято
гараздом вітаю.

Без журби та у здоров’ї
жити дай Вам, Боже!
А віддячитись бабусі
Бог мені поможе.

1-й учень.

Бабуся! Чи є в світі людина краща? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира! Скільки вона не доспала ночей, голублячи своїх дітей, онучат!

1-а учениця.

Подивімось у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавості, ні хитрування. Це погляд щирості, добра і любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати, але особливим блиском світи¬лися очі у бабусі тоді, коли приїжджали до неї онучата. У кожної бабусі своє життя, своя доля. Бабусина доля! Яка вона…

Бабусина доля - як ота тополя,
 Що посеред степу в небо порина.
Вітер гне тополі, заметілі в полі,
Так біліє в бабці сивина.

Наткало їй горя, як два Чорних моря,
- То роки голодні, то шляхи війни…
Тільки і світало, як пшеницю жала,
Та як повертались доньки і сини.

А іще світало, як защебетали
У дворі онуки,наче ластівки.
Бабусина доля, як в степу тополя,
А над нею небо, як віки.

Бабусю-бабусенька, невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе, останньою краплинкою води поділиться. Кажуть, що бабусі більше люблять онуків, ніж власних дітей. Вони з любов’ю передають їм своє уміння.

У бабусі вчись – їй сад зігріть не важко,
А щоб спочити – місця не зігріє.
Не всидить бабця, рання пташка,
Сорочку вишила для тебе з мрії.

Про свята вчись у бабці пам’ятати ,
щоб у житті як найчистішим бути,
порядок мати в пам’яті і в хаті,
добром живих і мертвих пам’ятати ,
учись у бабці іншим помагати,
спіши допомогти заради Бога.

А як багато в бабці – України
- пісень, казок і приказок народу!
Учись у бабці – вчися в України,
і хай не буде роду переводу!

1-а учениця.

Уже став крилатим вислів: "Є баба - є і діти". Справді, бо на плечі наших бабусь-трудівниць випало, окрім усіх домашніх турбот, і виховання онучат. Нерідко бабусі замінювали нам татка й маму. Адже наші мами за щоденними турботами не мають часу відповідати на всі наші "чому". От і доводиться звертатися до бабусь. А вони - все встигають, на всі питання дають відповіді.

Веселий ранок з підвіконня
Пускає зайчики на стелю.
Протерла Оля очі сонні,
Бабусю кличе до постелі.

На шию кинулась, шепоче:
 - Ти найдорожча, бабцю, в світі!
Взяла мене цієї ночі
З собою в ліс, де повно квітів.
В траві цукерки ми збирали,

Які ж солодкі, бабцю мила!
Мені морозиво купила.
А ще дивлюся – диво – риби,
Ходили потім до фонтану.
Спасибі!
Дякую!
Спасибі!
Весь день казать не перестану!

Бабуся глянула на маму
 І усміхається, моргає:
- Хитреньку виснила програму!
Вставай, онучко, ліс чекає!

Я своїй бабусі пісню заспіваю,
Вона для мене сонечко й краса,
- Подібної до неї я не знаю,
Коли б зшукав всю землю й небеса.

Моя бабуся люба, гарна й мила,
Вона найкраща від усіх людей.
 І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас - дітей.

«Пісня   про бабусю» із репертуару Н.Май

Свою бабусю знаю
Я з давніх-давніх пір,
її обличчя любе,
її ласкавий зір.

Замислиться бабуся,
Зажуриться на мить,
І знов, дивись, сміється,
Ласкаво гомонить.

Та над усе, найбільше
Сподобались мені
Її ласкаві руки,
Умілі та міцні .

Оцій руці хорошій
Робота не важка,
Бо в’яже, варить, пише
Бабусина рука.

Буває, щось пошиє,
Ви скажете: краса.
Вона робити вміє
Ну, просто чудеса.

І я в бабусі руки
Цілую залюбки,
Вони немов співають,
Розказують казки.

Я слухаю бабусю,
Я весь, мов уві сні.
Розумні, ніжні руки,
Умілі та міцні.

Вчитель.

– На уроках української мови ваші онуки добирали прикметники до слів "Бабусині руки".

(Слайди  презентації)

Цілую бабусині втомлені руки,
Що знали в житті і любов, і розлуки,
Що вміють такий смачний торт випікати,
І людям добро завжди дарувати.

Бабусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму і щічки погладжу…
Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняний,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
Бо я тебе дуже люблю!

Пісня " Ой, смачні пиріжки нам пече бабуся"

Бабуся моя дорогенька,
Матуся моєї матусі,
Присядь коло мене близенько,
Я ніжно отак пригорнуся .

Накину тобі я на плечі
Хустинку тепленьку, пухову.
Як гарно з тобою малечі.
Бабусю, завжди будь здорова!

Зранку і до ночі трудиться бабуся.
В неї я охоче працювати вчуся.
Годі їй старенькій
Мити підмітати,
- Я сама скоренько
Приберу в кімнаті.

Учитель.

Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Ніжні й щирі слова Вам говорили Ваші онуки. А зараз я надаю слово вашим дітям. Прийміть від них сповідь.

Милі наші матусі!
Ми вам шану складаєм.  
І признатися мусим,
Що без вас нас немає.
Ви нас, рідні, зростили,
Нам життя дарували,
І безмежно любили,  
Від біди захищали.
Тож сьогодні я хочу
Вам спасибі сказати,    

За недоспані ночі,
За тривоги багаті,
За натруджені руки,
Що не знали утоми,
За хвилини розпуки,
Як не ладиться в домі.
Ви завжди у роботі,
На вас кинуті діти
Повсякденні турботи,
Нема часу хворіти.
Густі зморшки покрили
 Ваше добре лице,

І все менше в вас сили  
Пам’ятати б про це!  
Ми вас любимо щиро,  
Люблять вас і онуки.
Всім здоров’я вам, миру
І цілуєм вам руки.

Пісню "Мамина коса" співають  мами учнів.

Люба, добра бабцю,
Ми твої внучатка,
Звертаємось до тебе,
 Щоб щастя побажати.

Хоч твоє волосся
Густо посріблилось,
Ти для нас, маленьких,
Другом залишилась.

Ти нас батькові й матусі  
Помагаєш вчити,  
як вирости чесними,  
як по правді жити..

Ой, нема миліше,
Нема веселіше,
Як в бабці в гостині -  
Медом нагодує,  
Ще й поцілує
Личенько дитині.    

Яблучок наріже, казочку розкаже, ще й лялечку справить.
Бабуся радіє, Сама молодіє, Коли внуків бавить.

Ми твої слова розважні
Пам’ятати будем ,
І в життя твою науку
Понесемо всюди.

Хай тебе в своїй опіці
Бог не опускає.
Хай тобі тривке здоров’я
Й силу посилає.

А до того, наша бабцю,
Хай ще на додаток
Гордість дасть тобі й утіху
За нас, за внучаток.

Пісня "За столом збирається родина" (Бабусі отримують роздрукований текст і співають разом з мамами та дітьми)

Вчитель

Дорогі бабусі! У своєму житті ви не часто отримували подяку, нагороду за свою роботу. І ось учнівська громада нашого класу вирішила встанови¬ти нагороду для кожної бабусі. Прийміть від онуків велике спасибі й подарунки.

(Учні вручають саморобні подарунки кожній бабусі).

Звучить пісня «Рідня, моя рідня»