Опис педагогічного
досвіду
Тема досвіду :
Формування художньо – естетичної культури учнів, розширення їх естетичного
кругозору шляхом використання новітніх технологій
Автор: класний керівник 5 класу Хижинецької ЗОШ І-ІІІ
ступенів , Вітковсьька Ольга Іванівна
Сфера застосування: Всебічний
гармонійний розвиток особистості не можна уявити без ЇЇ естетичної вихованості.
"Краса, — писав В.О. Сухомлинський, — могутній засіб виховання чутливості
душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття
прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса — це яскраве
світло, що осяває світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда,
добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить
розпізнавати зло і боротися з ним. Я б назвав красу гімнастикою душі — вона
виправляє наш дух, нашу совість, наші почуття і переконання. Краса — це
дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам
до себе"
Актуальність:Треба об'єктивно визнати, що
впродовж десятиліть естетичне виховання перебувало в занепаді. Завдання
пробудження в дитині відчуття прекрасного, озброєння її вміннями творити красу
у щоденному житті підмінювалися загальними заходами, святами, конкурсами, якими
була охоплена незначна частина вихованців. У школах на предмети естетичного
циклу відводилась мізерна кількість годин. Сім'я самостійно не могла
забезпечити умови для естетичного виховання своїх дітей, оскільки батьки самі
не були підготовлені до цього. Як наслідок — огрубіле, жорстоке суспільство,
позбавлене зовнішньої краси виробництво, низька конкурентоспроможність товарів
на зовнішньому і внутрішньому ринку, естетична бідність житла, побуту взагалі.
XX
ст. було наповнене соціальними потрясіннями — революціями, війнами, голодом,
терором, технічними катастрофами, економічними катаклізмами. Все це призводило
до руйнування краси навколишнього світу і насамперед краси людського духу.
Наміри будувати вільне демократичне суспільство можуть бути реальними лише за
умов морально-духовної довершеності особистості, де чільне місце має зайняти
духовна краса людини. І коли Ф.М. Достоєвський писав, що краса врятує світ, то
мав на увазі насамперед красу моральну. Єдність естетичного і морального виховання,
а також виховання громадянського і політичного, гармонія істини, добра та краси
є передумовою ефективного естетичного виховання.
Естетичне
виховання тісно пов'язане з культурою народу. 3 одного боку, воно відображує
надбання культури, а з другого — стимулює подальший розвиток культури
конкретного народу, активно впливає на творення нових духовних цінностей,
мистецьких витворів. Разом з тим естетичне виховання має бути спрямоване на
формування свідомості людей у дусі поваги й приязні, товариськості та дружби.
Основні
завдання естетичного виховання такі:
1)
виховання в особистості почуття прекрасного;
2)
формування умінь і навичок творити красу в повсякденному житті;
3)
формування уміння відрізняти прекрасне від потворного;
4)
формування уміння жити за законами духовної краси,
Кінцева мета естетичного
виховання — формування готовності людини до естетичної діяльності як важливого
компонента естетичної культури. Існують різні види такої діяльності:
• організація естетичного
середовища, в якому живе, працює, вчиться, відпочиває людина;
• конкретна творча діяльність в
галузі мистецтва, літератури та ін.;
• пропаганда мистецтва,
естетичних ідеалів;
• естетична виразність у
навчальній, виробничій, побутовій діяльності;
• виявлення естетичної культури
у взаєминах із людьми.
Коли йдеться про виховання, то
завжди передбачається деякий ідеал, бажана мета, до якої ми прагнемо та з якою
співвідносимо вибір шляхів та засобів педагогічних впливів
Вважаю, що робота з формування творчої
особистості не терпить епізодичності, безсистемності, тому заздалегідь продумую, планую, методично
обґрунтовую діяльність для вирішення даної проблеми.
Я переконана, що виховання в учнів
естетичних почуттів. Розширення їх естетичного кругозору не тільки прикрашають людину, але й
застерігають її від різних шкідливих дій і звичок. Тому проблема виховання
високоморальної особистості та формування художньо-естетичної культури залишається актуальною і в наш час.
Наукові концепції та теорії:
Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних
закладах та Комплексна програма художньо-естетичного виховання у
загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах
Основна ідея:
Завданням школи, визначеним на
сучасному етапі розвитку освіти, є формування свідомості творчої особистості
здатної адекватно діяти за будь – яких обставин, приймати самостійні рішення,
дотримуватися власної лінії поведінки, поважати думки інших людей, реагувати на
глобальні зміни у світі. Формування в учнів художньо-естетичної культури полягає в
тому, що це впливає на весь спектр почуттів і думок людини, є потужним чинником
естетичного виховання, а отже, формування особистості в цілому. Учні вчаться
шанувати своє життя загалом, розкривають свої потенційні можливості. таланти та
здібності.
Реалізовуючи завдання даної виховного
напрямку можна виховати прекрасну молоду людину, яка була б здатна реалізувати
себе в сучасному і майбутньому житті.
Мета естетичного виховання (в
кінцевому рахунку і самоціль суспільного розвитку) - людина, яка розкрила
повноту своєї сутності, універсальна гармонійна особистість.
Технології реалізації ідеї: Естетичне
виховання в усій сукупності своїх методів, форм, засобів триває протягом усього
життя людини, усуваючи суперечності у його неспіввідносності між рівнем
естетичної культури людства та володінням цією культурою (естетичним досвідом)
окремою особистістю у кожний конкретний період її життєдіяльності.
Зміст естетичного виховання,
його будова суперечливі та багаторівневі. Складність полягає насамперед у тому,
що естетичне виховання, безумовно, маючи власну специфіку, є аспектом усіх
інших видів виховання та у реальному виховному процесі є таким, що важко
відокремлюється від них. З іншого боку, зміст естетичного виховання містить,
хоча й не обмежується ними, художнє виховання, естетичну освіту, художнє
навчання тощо, тобто створює складну внутрішню структуру.
Мета естетичного виховання не
обмежується формуванням естетичного відношення. Кінцевий його результат
пов’язаний з формуванням особистості, яка є творчою, самоцінною та соціально
цінною, яка володіє естетичною культурою;
ця здатність не залишається на
пасивно спостерігаючому ставленні до дійсності, а передбачає розвиток
активно-творчої діяльності особистості в естетичному перетворенні світу.
Отже ведуча педагогічна ідея досвіду:
• особистісне зростання кожного вихованця;
• духовний та інтелектуальний розвиток учнів;
• засвоєння морально-етичних заповідей ;
• удосконалення пізнавальних, організаторських та творчих умінь і
навичок учня;
• реалізація творчих здібностей вихованців;
• досягнення успіху у справі;
Технологія реалізації
Прагну працювати творчо, а тому завжди
пам’ятаю слова В.Сухомлинського: «Якою талановитою не була б людина, але якщо
вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом». Прагну
самокритично оцінювати свою діяльність, її результати, намагаюся швидко
адаптуватися в умовах соціальних змін. І вірю, що успіх приходить лише до того, хто його
прагне, хто вміє максимально використати все найкраще із власних внутрішніх
ресурсів.
Форми естетичного виховання
мінливі; вони вперше застосовуються у ранньому дитинстві, ускладнюються залежно
від розвитку насамперед структури знань та суспільних відносин, але ефективні
лише тоді, коли не перериваються ні в особистому, ні у суспільному житті, тобто
процес естетичного виховання або самовиховання повинен тривати постійно;
естетичне виховання пов’язане з
іншими аспектами розвитку суспільства. Економічні кризи, соціальна невлаштованість
людей, голод, хвороби, відсутність гарантованих основних людських прав
перешкоджають невпинності естетичного виховання;
естетичне виховання передбачає
не тільки освоєння правил, естетичних норм, естетичних знань, але й естетичну
діяльність людини, її участь у процесі естетичного перетворення дійсності.
Мету естетичного виховання
неможливо відокремити від цілей інших процесів формування особистості, бо
естетичне виховання - обов’язковий елемент функціонування усієї сукупності
духовного багатства індивіда.
Естетичне виховання
позбавляється своєї перспективи поза суспільною системою виховання. Ядром та
внутрішнім рушієм естетичного виховання є суспільний ідеал. За своєю природою
цілеспрямованість естетичного виховання має суб’єктивний активний характер, тому
що вона у своїй основі спирається на висунення цілей, принципів організації
усього виховного процесу.
Естетичне виховання вбирає у
себе систему засобів естетичного розвитку особистості, яка визначається усім
багатством середовища та життєдіяльності суспільства. Реалізується ця система у
більш-менш специфічних формах, однак у ній завжди наявний елемент вільного
вибору, відсутність нав’язуваного дидактизму, тому справедливо охарактеризувати
процес естетичного виховання як один з найбільш демократичних засобів духовного
розвитку особистості, який реалізується у різних сферах життя суспільства.
Одним із можливих шляхів формування художньо-естетичної культури, розвитку
творчих здібностей учнів, їх природної вигадливості та фантазії є
використання на виховних заходах
різноманітних ігрових матеріалів:
кросвордів, вікторин, чайнвордів, ребусів, головоломок, конкурсів,
інсценізацій, тощо.
Досить часто пропоную учням
намалювати малюнки за тематикою виховних годин, а потім проводжу виставку
кращих робіт. Виховний засіб виступає найчастіше як засіб спілкування з класом,
як засіб узагальнення і поглиблення педагогічного впливу певної серії одиничних виховних впливів,
здійснюваних вчителем повсякденно. Виховний захід найбільш результативний, коли
в його підготовці й проведенні задіяно якомога більше учнів. Звичайна виховна
година стає пам’ятною, якщо ілюстрована простенькою сценкою, декламацією,
інформацією для учнів.
Наприклад у ході підготовки до виховної години «До тебе, Україно, серцем
лину», учні із захопленням підбирали матеріал та висловлювали свої думки з
приводу поняття «патріот», малювали малюнки, підбирали пісенний репертуар,
вірші про Україну. Це дійство допомогло учням осягнути значення Батьківщини у
їх житті, розвивало естетичні смаки та акторські здібності, примусило
замислитися над цінністю позитивних
якостей людей і їх вчинків, а також спровокувало до обговорення дискусійних
питань. Адже під час проведення дискусій учні намагаються знайти істину,
осягнути правила життя, знайти своє місце у цьому неосяжному світі.
Однією із сфер, а також засобом
естетичного виховання є праця, оскільки докорінні основи виробничої діяльності
та праця в цілому спрямовані на виявлення та розвиток творчо-естетичних
задатків особистості, нерозривно пов’язані з первинними трудовими навичками, інакше
кажучи, з творчим потенціалом особистості. Залучаю учнів до формування класної
клумби, оформлення класної кімнати, виконання сувенірів до свят.
Вагомим засобом естетичного
виховання є природа, бо саме через неї людина пізнає закони краси. Ще у
розумінні стародавніх греків космос був протиставлений хаосу та первинно
вказував на упорядкованість світу. Прикладом такого впливу є екскурсії в
природу, прибирання території біля водойм, лісових галявинах.
Засобами естетичного виховання
також є поведінка та побут людини. Естетика поведінки виявляється у людських
відносинах і закріплюється у вчинках та
діях людей.
Доречно сказати про те, що
естетичне виховання саме у згаданій сфері (поведінці та побуті) тісно зв’язане
з особливостями національної культури, національних традицій. Так, у минулому
столітті в російському суспільстві було прийнято, щоб кавалер, який бажає йти з
панною під руку, запропонував їй праву руку. У Франції в той самий час було
звичайним у аналогічній ситуації пропонувати ліву руку. Естетика поведінки, на
відміну від етики поведінки, стосується насамперед ритуального боку людської
поведінки, форми, в яку облачають той чи інший вчинок.
Естетика побуту обумовлює
правильну організацію предметного середовища, яка співвідносна з уявленнями
особистості про міру, гармонію, вона виявляється в оформленні житла, в одязі, у
зовнішньому вигляді в цілому тощо. Дійсно невичерпні багатства естетичного
розвитку мають мистецтво і художня та естетична творчість, до яких більшість
людей, що професійно не займаються художньою діяльністю, залучаються саме у
вільний час.
Форми та методи
- Колективні творчі справи,
- проектна діяльність,
- ігрова технологія,
-
технологія інтегрованого виховання,
-
комп’ютерні технології,
Результат застосування
В чому полягає моя методологічна позиція класного керівника? В роботі
вважаю головним забезпечення розвитку особистості кожної дитини, її творчого
потенціалу. Відносини з дітьми будую на принципах співробітництва, співтворчості
і пам’ятаю, що вчитель може допомогти дітям розвивати почуття прекрасного,
пробудити творчі сили.
Усвідомлюючи, що класний
керівник є для підростаючого покоління духовним посередником між суспільством і
дитиною, прагну створити сприятливі умови для формування особистості, внести
необхідні корективи у процес виховання, скоординувати зусилля педагогів, сім’ї
, соціуму. В своїй роботі керуюсь принципом:
допомогти дитині знайти свій ключ до успіху, створити умови, у яких вона
розкриватиме свої здібності, творитиме своє життя, зростатиме духовно, творчо,
інтелектуально й самовдосконалюватиметься.
Розуміючи важливість виховної
діяльності класного керівника, відповідально виконую свої обов’язки, докладаю
всіх зусиль, щоб виховання підлітків відбувалось в атмосфері добра і творчості,
взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості та толерантності. У своїй
діяльності використовую різноманітні традиційні та інноваційні форми виховної
діяльності - головне, щоб вони давали бажаний результат.
Критерії ефективності
Основним критерієм ефективності
вважаю бажання та розвинуту потребу
своїх вихованців у творчості. Результатом є активна участь моїх учнів у
різноманітних мистецьких конкурсах та
концертних програмах різного рівня, вміння бачити красу оточуючого світу,
отримувати задоволення від спілкування з природою та заняттями різними видими
мистецтва.
Наукові джерела
Концепція художньо-естетичного
виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах
Комплексна програма художньо-естетичного
виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах
Аронов В. Р. Дизайн и
искусство. Сер. "Эстетика". — М., 1984. — № 2.
Асмус В. Ф. Вопросы теории и
истории эстетики. — М., 1968.
Бахтин М. М. Вопросы литературы
и эстетики. Исследования разных лет. —М., 1975.
Бахтин М. М. Эстетика
словесного творчества. — М., 1986.
Безруких М. М. Я и другие. Я
или правила поведения для всех. — М., 1991.
Борев Ю. Б. Эстетика: В 2-х т.
— Смоленск, 1997.
Виппер Б. Р. Статьи об
искусстве. – М., 1970.
Немає коментарів:
Дописати коментар