фото з виховних заходів

дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся

Сценарій позакласного заходу, присвяченого Дню матері

«Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся…»

Мета: прищеплювати бажання дбати про бабась, надавати допомогу в справах, вміти своїми вчинками приносити їм радість, виховувати шанобливе ставлення до літніх людей; 
Обладнання:
Мультимедійний проектор, оформлення дошки, фотографії бабусь, малюнки дітей, подарунки для бабусь виготовлені своїми руками, мультимедійна презентація
Підготовка до свята:
- в класі писали твори « Познайомтеся з моєю бабусею».

-       Намалювали портрети бабусь

-       Зібрали фотографії бабусь
- на уроках праці виготовили вироби «Святковий букет» для бабусі; 
- клас святково прикрасили.

-       Створили презентацію із зібраних матеріалів

Хід свята

Вчитель: Дорогі діти, шановні гості нашого свята! Я рада бачити вас на нашому незвичайному святі. Чому незвичайний? Та тому що наше свято називається ДЕНЬ Матері.  І сьогодні нашими гостями є мами, а найважливішими і найпочеснішими гостями – наші бабусі, бо вони не просто мами, а мами наших татусів і мам. Адже це прекрасна можливість зателефонувати своїм бабусям, подякувати,  зробити для них щось приємне, корисне, так і просто зайвий раз приділити крапельку своєї уваги. Ось тому ми і зібралися сьогодні тут  у цій залі.

Кажуть, що земля тримається на жінках. До нашим бабусям ці слова мають пряме відношення. Поваги і вдячності гідні бабусі за самовіддану працю, любов до вас, своїм онукам, турботу про вас. Дякуйте їх завжди за це, ніжно любите і цінуєте, не заподіюйте болю своїми словами і вчинками, будьте добрими, чуйними до них.

Добрий день вам, люди добрі,
Що сидять в нашій господі.
Раді з святом вас вітати,
Щастя і добра бажати!

Красиво і світло у нашій світлиці,
Квіти на вікнах стоять чарівні.
Сьогодні у класі бабусине свято,
І хочеться всіх привітати мені.

Звучить пісня "Зеленеє жито, зелене".

Учень 1
Хто поправляє на нас ковдрочку?Хто нам ліки з варенням дає?
Хто пригрозить нам рукою, якщо пальціРаптом за звичкою візьмуть вони в рот?
Учень 2
Хто каже їм: «Який ти патлатий! Гребенем, намагаючись пригладити вихор?
Хто терпляче їм ставить латки, Якщо порвуться штани об паркан?
Учень 3
Хто рукавиці строкаті в'яже,Старовинні пісні співає?
Хто таку казку розкаже,Що сниться всю ніч безперервно?
Учень 4
Хто дім вранці прибирає,І хто найкращий кухар?
Хто з молодшою сестричкою граєІ водить її гуляти?
Учень 5
Чиє волосся снігу біліше?  А руки жовті і сухі?
Кого я люблю і жалію,Про кого пишу вірші?
Пісня «Найкращій бабусі». 
Учень 6 
Дорожче, краще наших бабусь Ми точно знаємо, в світі немає.
Ми це свято даруємо вам І починаємо наш концерт.
Учень 7
Ти вже трохи посивіла, Але очі, як і раніше блищать.
Ти берешся за будь-яку справу- Молода, як багато років тому.
Учень 9
Ось ти повертаєшся з роботи, Пізно. Ти втомилася. Треба спати.
Ну, та де там! Думи та піклування Не дають, рідна, відпочивати.
Учень 10
А коли впораєшся з справами І прийдеш мене поцілувати
Я тобі, моїй улюбленій бабусі, Починаю таємниці повіряти.
Учень 11.
Про все раджуся з тобою,Розповім про школу, про гуртку.
І шорсткою, ласкавою рукою Ти мене погладиш по щоці.
3. Спасибі Вам за все,Та шана вам, і честь,
І спасибі за те, Що ви були і є.

4. Душею молодійте,
Старіти зарано.
Так будьте здорові,
Живіть багато!

Пісня  «А ми бажаєм вам добра»

Щасливий той живе,
В кого бабуся люба є,
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає"

Дозвольте сьогодні усім побажати
Багато хороших і сонячних літ.
Бабусям і мамам,
 в це  радісне свясвято
Подарувати весь сонячний світ!

Бабусю рідненька найкраща у світі,
Про всіх нас турбуєшся ти.
Щоб всі ми були і одягнені, й ситі,
І легко було нам рости.
Щоб труднощі вміли в житті подолати,
І добрими стали людьми.
Та світ наш великий могли пізнавати
І мудрими виросли ми.
Спасибі тобі за вселенську турботу,
За кожну секунду життя.
За ночі без сну та за думи й скорботу,
За те, що ведеш в майбуття.

Вчитель

Сьогодні у нас багато гостей: і мами , і бабусі. Думаю мами не будуть заперечувати,що на почесне місце запрошуємо наших бабусь, адже це вони – двічі мами: мами наших мам і тат, також їх дітей. І до Вас, бабусі, сьогодні звертаються ваші діти і онуки.

Для вас вони підготували невеличкий сюрприз. Спробуйте за портретами, які вони намалювали та творами, які написали про вас впізнати себе. Підказкою  ( в крайньому випадку) буде почерк ваших онуків, адже ви так часто, майже завжди виконуєте з ними усі домашні завдання.

(По черзі між словами дітей показуємо слайди презентації, зачитуємо дитячі твори)

Добрий день, бабусю, дорога моя!
Це для тебе сонечко лагідно сія.
І ласкою повняться рученьки твої,
Я люблю твій голос – теплий, дорогий.

В нім землі моєї срібні голоси
Дружби і любові, і добра й краси.
Назбираю в лісі квітів сон-трави.
Дорога бабусю, літ за 100 живи.
У моєму серці слід твоїх пісень…
І кажу:
Добридень! Добрий тобі день!

Ти тільки вслухайся: бабуся! Бабусенька! Бабуня – солодуня!
Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово!

- А чому?

- А тому, що бабуся – це мамина або татова мама. Отже, вона прожила на світі удвоє більше, як твоя мама чи тато. Бачила у житті удвоє більше. І ти, мабуть, удвоє дорожчий для неї, бо ти – дитина її дитини.

- Бо ти – її онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко. Бо ти її пташенятко, ластів’ятко, козенятко, нехай іноді навіть телятко, нехай іноді поросятко.

- І коли це бабуся називала мене поросятком?

- Напевне тоді, коли ти був бруднулею!

- Згадав! Це було тоді, коли я
Заталапав чоботята.
І, щоб сховатися від тата,
- До бабусі утікав!
А вона посварить, покричить,
Поцілує та й мовчить.
Чи сюди, чи туди,
Чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штанята,
- Все до бабці, не до тата;
Там безпечно від біди.
І щасливий той живе,
В кого бабця люба є:
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає.

-А дбає бабуся про тебе тому, що ти її дитиночка-кровиночка. Правду кажуть у народі: "Діти — це діти, а справжні діти — це онуки".

Ой, яка ж бо ти, бабусю, дорога та мила.
Того словечком сказати не моя ще сила…

Що те сонечко на небі,
в лузі квітка красна,
То бабуся в нашій хаті
добра все та ясна…

Ясне сонце світить з неба,
веселить та гріє, -
В рідній хаті при бабусі
кожен з нас радіє…

Над усіх, над усе в світі,
бабусю кохана,
Я в оце родинне свято
гараздом вітаю.

Без журби та у здоров’ї
жити дай Вам, Боже!
А віддячитись бабусі
Бог мені поможе.

1-й учень.

Бабуся! Чи є в світі людина краща? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира! Скільки вона не доспала ночей, голублячи своїх дітей, онучат!

1-а учениця.

Подивімось у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавості, ні хитрування. Це погляд щирості, добра і любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати, але особливим блиском світи¬лися очі у бабусі тоді, коли приїжджали до неї онучата. У кожної бабусі своє життя, своя доля. Бабусина доля! Яка вона…

Бабусина доля - як ота тополя,
 Що посеред степу в небо порина.
Вітер гне тополі, заметілі в полі,
Так біліє в бабці сивина.

Наткало їй горя, як два Чорних моря,
- То роки голодні, то шляхи війни…
Тільки і світало, як пшеницю жала,
Та як повертались доньки і сини.

А іще світало, як защебетали
У дворі онуки,наче ластівки.
Бабусина доля, як в степу тополя,
А над нею небо, як віки.

Бабусю-бабусенька, невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе, останньою краплинкою води поділиться. Кажуть, що бабусі більше люблять онуків, ніж власних дітей. Вони з любов’ю передають їм своє уміння.

У бабусі вчись – їй сад зігріть не важко,
А щоб спочити – місця не зігріє.
Не всидить бабця, рання пташка,
Сорочку вишила для тебе з мрії.

Про свята вчись у бабці пам’ятати ,
щоб у житті як найчистішим бути,
порядок мати в пам’яті і в хаті,
добром живих і мертвих пам’ятати ,
учись у бабці іншим помагати,
спіши допомогти заради Бога.

А як багато в бабці – України
- пісень, казок і приказок народу!
Учись у бабці – вчися в України,
і хай не буде роду переводу!

1-а учениця.

Уже став крилатим вислів: "Є баба - є і діти". Справді, бо на плечі наших бабусь-трудівниць випало, окрім усіх домашніх турбот, і виховання онучат. Нерідко бабусі замінювали нам татка й маму. Адже наші мами за щоденними турботами не мають часу відповідати на всі наші "чому". От і доводиться звертатися до бабусь. А вони - все встигають, на всі питання дають відповіді.

Веселий ранок з підвіконня
Пускає зайчики на стелю.
Протерла Оля очі сонні,
Бабусю кличе до постелі.

На шию кинулась, шепоче:
 - Ти найдорожча, бабцю, в світі!
Взяла мене цієї ночі
З собою в ліс, де повно квітів.
В траві цукерки ми збирали,

Які ж солодкі, бабцю мила!
Мені морозиво купила.
А ще дивлюся – диво – риби,
Ходили потім до фонтану.
Спасибі!
Дякую!
Спасибі!
Весь день казать не перестану!

Бабуся глянула на маму
 І усміхається, моргає:
- Хитреньку виснила програму!
Вставай, онучко, ліс чекає!

Я своїй бабусі пісню заспіваю,
Вона для мене сонечко й краса,
- Подібної до неї я не знаю,
Коли б зшукав всю землю й небеса.

Моя бабуся люба, гарна й мила,
Вона найкраща від усіх людей.
 І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас - дітей.

«Пісня   про бабусю» із репертуару Н.Май

Свою бабусю знаю
Я з давніх-давніх пір,
її обличчя любе,
її ласкавий зір.

Замислиться бабуся,
Зажуриться на мить,
І знов, дивись, сміється,
Ласкаво гомонить.

Та над усе, найбільше
Сподобались мені
Її ласкаві руки,
Умілі та міцні .

Оцій руці хорошій
Робота не важка,
Бо в’яже, варить, пише
Бабусина рука.

Буває, щось пошиє,
Ви скажете: краса.
Вона робити вміє
Ну, просто чудеса.

І я в бабусі руки
Цілую залюбки,
Вони немов співають,
Розказують казки.

Я слухаю бабусю,
Я весь, мов уві сні.
Розумні, ніжні руки,
Умілі та міцні.

Вчитель.

– На уроках української мови ваші онуки добирали прикметники до слів "Бабусині руки".

(Слайди  презентації)

Цілую бабусині втомлені руки,
Що знали в житті і любов, і розлуки,
Що вміють такий смачний торт випікати,
І людям добро завжди дарувати.

Бабусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму і щічки погладжу…
Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняний,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
Бо я тебе дуже люблю!

Пісня " Ой, смачні пиріжки нам пече бабуся"

Бабуся моя дорогенька,
Матуся моєї матусі,
Присядь коло мене близенько,
Я ніжно отак пригорнуся .

Накину тобі я на плечі
Хустинку тепленьку, пухову.
Як гарно з тобою малечі.
Бабусю, завжди будь здорова!

Зранку і до ночі трудиться бабуся.
В неї я охоче працювати вчуся.
Годі їй старенькій
Мити підмітати,
- Я сама скоренько
Приберу в кімнаті.

Учитель.

Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Ніжні й щирі слова Вам говорили Ваші онуки. А зараз я надаю слово вашим дітям. Прийміть від них сповідь.

Милі наші матусі!
Ми вам шану складаєм.  
І признатися мусим,
Що без вас нас немає.
Ви нас, рідні, зростили,
Нам життя дарували,
І безмежно любили,  
Від біди захищали.
Тож сьогодні я хочу
Вам спасибі сказати,    

За недоспані ночі,
За тривоги багаті,
За натруджені руки,
Що не знали утоми,
За хвилини розпуки,
Як не ладиться в домі.
Ви завжди у роботі,
На вас кинуті діти
Повсякденні турботи,
Нема часу хворіти.
Густі зморшки покрили
 Ваше добре лице,

І все менше в вас сили  
Пам’ятати б про це!  
Ми вас любимо щиро,  
Люблять вас і онуки.
Всім здоров’я вам, миру
І цілуєм вам руки.

Пісню "Мамина коса" співають  мами учнів.

Люба, добра бабцю,
Ми твої внучатка,
Звертаємось до тебе,
 Щоб щастя побажати.

Хоч твоє волосся
Густо посріблилось,
Ти для нас, маленьких,
Другом залишилась.

Ти нас батькові й матусі  
Помагаєш вчити,  
як вирости чесними,  
як по правді жити..

Ой, нема миліше,
Нема веселіше,
Як в бабці в гостині -  
Медом нагодує,  
Ще й поцілує
Личенько дитині.    

Яблучок наріже, казочку розкаже, ще й лялечку справить.
Бабуся радіє, Сама молодіє, Коли внуків бавить.

Ми твої слова розважні
Пам’ятати будем ,
І в життя твою науку
Понесемо всюди.

Хай тебе в своїй опіці
Бог не опускає.
Хай тобі тривке здоров’я
Й силу посилає.

А до того, наша бабцю,
Хай ще на додаток
Гордість дасть тобі й утіху
За нас, за внучаток.

Пісня "За столом збирається родина" (Бабусі отримують роздрукований текст і співають разом з мамами та дітьми)

Вчитель

Дорогі бабусі! У своєму житті ви не часто отримували подяку, нагороду за свою роботу. І ось учнівська громада нашого класу вирішила встанови¬ти нагороду для кожної бабусі. Прийміть від онуків велике спасибі й подарунки.

(Учні вручають саморобні подарунки кожній бабусі).

Звучить пісня «Рідня, моя рідня»

Опис педагогічного досвіду

Опис педагогічного досвіду

 Тема досвіду : Формування художньо – естетичної культури учнів, розширення їх естетичного кругозору шляхом використання новітніх технологій

Автор: класний керівник 5 класу Хижинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів , Вітковсьька Ольга Іванівна

Сфера застосування: Всебічний гармонійний розвиток особистості не можна уявити без ЇЇ естетичної вихованості. "Краса, — писав В.О. Сухомлинський, — могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса — це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить розпізнавати зло і боротися з ним. Я б назвав красу гімнастикою душі — вона виправляє наш дух, нашу совість, наші почуття і переконання. Краса — це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе"

 Актуальність:Треба об'єктивно визнати, що впродовж десятиліть естетичне виховання перебувало в занепаді. Завдання пробудження в дитині відчуття прекрасного, озброєння її вміннями творити красу у щоденному житті підмінювалися загальними заходами, святами, конкурсами, якими була охоплена незначна частина вихованців. У школах на предмети естетичного циклу відводилась мізерна кількість годин. Сім'я самостійно не могла забезпечити умови для естетичного виховання своїх дітей, оскільки батьки самі не були підготовлені до цього. Як наслідок — огрубіле, жорстоке суспільство, позбавлене зовнішньої краси виробництво, низька конкурентоспроможність товарів на зовнішньому і внутрішньому ринку, естетична бідність житла, побуту взагалі.

XX ст. було наповнене соціальними потрясіннями — революціями, війнами, голодом, терором, технічними катастрофами, економічними катаклізмами. Все це призводило до руйнування краси навколишнього світу і насамперед краси людського духу. Наміри будувати вільне демократичне суспільство можуть бути реальними лише за умов морально-духовної довершеності особистості, де чільне місце має зайняти духовна краса людини. І коли Ф.М. Достоєвський писав, що краса врятує світ, то мав на увазі насамперед красу моральну. Єдність естетичного і морального виховання, а також виховання громадянського і політичного, гармонія істини, добра та краси є передумовою ефективного естетичного виховання.

Естетичне виховання тісно пов'язане з культурою народу. 3 одного боку, воно відображує надбання культури, а з другого — стимулює подальший розвиток культури конкретного народу, активно впливає на творення нових духовних цінностей, мистецьких витворів. Разом з тим естетичне виховання має бути спрямоване на формування свідомості людей у дусі поваги й приязні, товариськості та дружби.

Основні завдання естетичного виховання такі:

1) виховання в особистості почуття прекрасного;

2) формування умінь і навичок творити красу в повсякденному житті;

3) формування уміння відрізняти прекрасне від потворного;

4) формування уміння жити за законами духовної краси,

Кінцева мета естетичного виховання — формування готовності людини до естетичної діяльності як важливого компонента естетичної культури. Існують різні види такої діяльності:

• організація естетичного середовища, в якому живе, працює, вчиться, відпочиває людина;

• конкретна творча діяльність в галузі мистецтва, літератури та ін.;

• пропаганда мистецтва, естетичних ідеалів;

• естетична виразність у навчальній, виробничій, побутовій діяльності;

• виявлення естетичної культури у взаєминах із людьми.

Коли йдеться про виховання, то завжди передбачається деякий ідеал, бажана мета, до якої ми прагнемо та з якою співвідносимо вибір шляхів та засобів педагогічних впливів

    Вважаю, що робота з формування творчої особистості не терпить епізодичності, безсистемності, тому  заздалегідь продумую, планую, методично обґрунтовую діяльність для вирішення даної проблеми.

        Я переконана, що виховання в учнів естетичних почуттів. Розширення їх естетичного кругозору  не тільки прикрашають людину, але й застерігають її від різних шкідливих дій і звичок. Тому проблема виховання високоморальної особистості та формування художньо-естетичної культури  залишається актуальною і в наш час.

Наукові концепції та теорії:

 Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та Комплексна програма художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах

Основна ідея:

Завданням школи, визначеним на сучасному етапі розвитку освіти, є формування свідомості творчої особистості здатної адекватно діяти за будь – яких обставин, приймати самостійні рішення, дотримуватися власної лінії поведінки, поважати думки інших людей, реагувати на глобальні зміни у світі. Формування в  учнів художньо-естетичної культури полягає в тому, що це впливає на весь спектр почуттів і думок людини, є потужним чинником естетичного виховання, а отже, формування особистості в цілому. Учні вчаться шанувати своє життя загалом, розкривають свої потенційні можливості. таланти та здібності.

        Реалізовуючи завдання даної виховного напрямку можна виховати прекрасну молоду людину, яка була б здатна реалізувати себе в сучасному і майбутньому житті.

Мета естетичного виховання (в кінцевому рахунку і самоціль суспільного розвитку) - людина, яка розкрила повноту своєї сутності, універсальна гармонійна особистість.

Технології реалізації ідеї: Естетичне виховання в усій сукупності своїх методів, форм, засобів триває протягом усього життя людини, усуваючи суперечності у його неспіввідносності між рівнем естетичної культури людства та володінням цією культурою (естетичним досвідом) окремою особистістю у кожний конкретний період її життєдіяльності.

Зміст естетичного виховання, його будова суперечливі та багаторівневі. Складність полягає насамперед у тому, що естетичне виховання, безумовно, маючи власну специфіку, є аспектом усіх інших видів виховання та у реальному виховному процесі є таким, що важко відокремлюється від них. З іншого боку, зміст естетичного виховання містить, хоча й не обмежується ними, художнє виховання, естетичну освіту, художнє навчання тощо, тобто створює складну внутрішню структуру.

Мета естетичного виховання не обмежується формуванням естетичного відношення. Кінцевий його результат пов’язаний з формуванням особистості, яка є творчою, самоцінною та соціально цінною, яка володіє естетичною культурою;

ця здатність не залишається на пасивно спостерігаючому ставленні до дійсності, а передбачає розвиток активно-творчої діяльності особистості в естетичному перетворенні світу.

Отже  ведуча педагогічна ідея досвіду:

•  особистісне зростання кожного вихованця;

•  духовний та інтелектуальний розвиток учнів;

•  засвоєння морально-етичних заповідей ;

•  удосконалення пізнавальних, організаторських та творчих умінь і навичок учня;

•  реалізація творчих здібностей вихованців;

•  досягнення успіху у справі;

Технологія реалізації

   Прагну працювати творчо, а тому завжди пам’ятаю слова В.Сухомлинського: «Якою талановитою не була б людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом». Прагну самокритично оцінювати свою діяльність, її результати, намагаюся швидко адаптуватися в умовах соціальних змін. І вірю, що   успіх приходить лише до того, хто його прагне, хто вміє максимально використати все найкраще із власних внутрішніх ресурсів.    

Форми естетичного виховання мінливі; вони вперше застосовуються у ранньому дитинстві, ускладнюються залежно від розвитку насамперед структури знань та суспільних відносин, але ефективні лише тоді, коли не перериваються ні в особистому, ні у суспільному житті, тобто процес естетичного виховання або самовиховання повинен тривати постійно;

естетичне виховання пов’язане з іншими аспектами розвитку суспільства. Економічні кризи, соціальна невлаштованість людей, голод, хвороби, відсутність гарантованих основних людських прав перешкоджають невпинності естетичного виховання;

естетичне виховання передбачає не тільки освоєння правил, естетичних норм, естетичних знань, але й естетичну діяльність людини, її участь у процесі естетичного перетворення дійсності.

Мету естетичного виховання неможливо відокремити від цілей інших процесів формування особистості, бо естетичне виховання - обов’язковий елемент функціонування усієї сукупності духовного багатства індивіда.

Естетичне виховання позбавляється своєї перспективи поза суспільною системою виховання. Ядром та внутрішнім рушієм естетичного виховання є суспільний ідеал. За своєю природою цілеспрямованість естетичного виховання має суб’єктивний активний характер, тому що вона у своїй основі спирається на висунення цілей, принципів організації усього виховного процесу.

Естетичне виховання вбирає у себе систему засобів естетичного розвитку особистості, яка визначається усім багатством середовища та життєдіяльності суспільства. Реалізується ця система у більш-менш специфічних формах, однак у ній завжди наявний елемент вільного вибору, відсутність нав’язуваного дидактизму, тому справедливо охарактеризувати процес естетичного виховання як один з найбільш демократичних засобів духовного розвитку особистості, який реалізується у різних сферах життя суспільства.

       Одним із можливих шляхів  формування художньо-естетичної культури, розвитку творчих здібностей учнів, їх природної вигадливості та фантазії є використання  на виховних заходах різноманітних ігрових матеріалів:  кросвордів, вікторин, чайнвордів, ребусів, головоломок, конкурсів, інсценізацій,  тощо.

          Досить часто пропоную учням намалювати малюнки за тематикою виховних годин, а потім проводжу виставку кращих робіт. Виховний засіб виступає найчастіше як засіб спілкування з класом, як засіб узагальнення і поглиблення педагогічного впливу певної  серії одиничних виховних впливів, здійснюваних вчителем повсякденно. Виховний захід найбільш результативний, коли в його підготовці й проведенні задіяно якомога більше учнів. Звичайна виховна година стає пам’ятною, якщо ілюстрована простенькою сценкою, декламацією, інформацією для учнів.

 Наприклад у ході підготовки  до виховної години «До тебе, Україно, серцем лину», учні із захопленням підбирали матеріал та висловлювали свої думки з приводу поняття «патріот», малювали малюнки, підбирали пісенний репертуар, вірші про Україну. Це дійство допомогло учням осягнути значення Батьківщини у їх житті, розвивало естетичні смаки та акторські здібності, примусило замислитися над цінністю позитивних  якостей людей і їх вчинків, а також спровокувало до обговорення дискусійних питань. Адже під час проведення дискусій учні намагаються знайти істину, осягнути правила життя, знайти своє місце у цьому неосяжному світі.

Однією із сфер, а також засобом естетичного виховання є праця, оскільки докорінні основи виробничої діяльності та праця в цілому спрямовані на виявлення та розвиток творчо-естетичних задатків особистості, нерозривно пов’язані з первинними трудовими навичками, інакше кажучи, з творчим потенціалом особистості. Залучаю учнів до формування класної клумби, оформлення класної кімнати, виконання сувенірів до свят.

Вагомим засобом естетичного виховання є природа, бо саме через неї людина пізнає закони краси. Ще у розумінні стародавніх греків космос був протиставлений хаосу та первинно вказував на упорядкованість світу. Прикладом такого впливу є екскурсії в природу, прибирання території біля водойм, лісових галявинах.

Засобами естетичного виховання також є поведінка та побут людини. Естетика поведінки виявляється у людських відносинах  і закріплюється у вчинках та діях людей.

Доречно сказати про те, що естетичне виховання саме у згаданій сфері (поведінці та побуті) тісно зв’язане з особливостями національної культури, національних традицій. Так, у минулому столітті в російському суспільстві було прийнято, щоб кавалер, який бажає йти з панною під руку, запропонував їй праву руку. У Франції в той самий час було звичайним у аналогічній ситуації пропонувати ліву руку. Естетика поведінки, на відміну від етики поведінки, стосується насамперед ритуального боку людської поведінки, форми, в яку облачають той чи інший вчинок.

Естетика побуту обумовлює правильну організацію предметного середовища, яка співвідносна з уявленнями особистості про міру, гармонію, вона виявляється в оформленні житла, в одязі, у зовнішньому вигляді в цілому тощо. Дійсно невичерпні багатства естетичного розвитку мають мистецтво і художня та естетична творчість, до яких більшість людей, що професійно не займаються художньою діяльністю, залучаються саме у вільний час.

Форми та методи

- Колективні творчі справи,

- проектна діяльність,

-  ігрова технологія,

-        технологія інтегрованого виховання,

-        комп’ютерні технології,

Результат застосування

В чому полягає моя методологічна позиція класного керівника? В роботі вважаю головним забезпечення розвитку особистості кожної дитини, її творчого потенціалу. Відносини з дітьми будую на принципах співробітництва, співтворчості і пам’ятаю, що вчитель може допомогти дітям розвивати почуття прекрасного, пробудити творчі сили.

        Усвідомлюючи, що класний керівник є для підростаючого покоління духовним посередником між суспільством і дитиною, прагну створити сприятливі умови для формування особистості, внести необхідні корективи у процес виховання, скоординувати зусилля педагогів, сім’ї , соціуму. В своїй роботі керуюсь принципом:  допомогти дитині знайти свій ключ до успіху, створити умови, у яких вона розкриватиме свої здібності, творитиме своє життя, зростатиме духовно, творчо, інтелектуально й самовдосконалюватиметься.

       Розуміючи важливість виховної діяльності класного керівника, відповідально виконую свої обов’язки, докладаю всіх зусиль, щоб виховання підлітків відбувалось в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості та толерантності. У своїй діяльності використовую різноманітні традиційні та інноваційні форми виховної діяльності - головне, щоб вони давали бажаний результат.

Критерії ефективності

Основним критерієм ефективності вважаю бажання та  розвинуту потребу своїх вихованців у творчості. Результатом є активна участь моїх учнів у різноманітних мистецьких  конкурсах та концертних програмах різного рівня, вміння бачити красу оточуючого світу, отримувати задоволення від спілкування з природою та заняттями різними видими мистецтва.

Наукові джерела

Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

 Комплексна програма художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах

Аронов В. Р. Дизайн и искусство. Сер. "Эстетика". — М., 1984. — № 2.

Асмус В. Ф. Вопросы теории и истории эстетики. — М., 1968.

Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. —М., 1975.

Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. — М., 1986.

Безруких М. М. Я и другие. Я или правила поведения для всех. — М., 1991.

Борев Ю. Б. Эстетика: В 2-х т. — Смоленск, 1997.

Виппер Б. Р. Статьи об искусстве. – М., 1970.