До тебе, Україно, серцем лину

До тебе, Україно, серцем лину.

Мета. Ознайомити дітей з національними та народними символами України; формувати національну свідомість школярів; виховувати почуття любові до своєї землі.

Обладнання. Державний прапор України, Герб, Гімн, Конституція України, вишиті рушники,  Презентація «Державні та народні символи України»

Хід заходу:

Класний керівник. Святою для кожної людини є земля, де вона зробила перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні.

ВІДЕОПРЕЗЕНТАЦІЯ «Україна»

Кожушний Максим

Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця.

Серед лугу лелека

І діброва далека,

І веселка над лісом,

І стрімкий обеліск.

Ільченко Діана

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не питай,

Рідніше нам своя святиня,

Аніж земний в чужині рай.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

 Класний керівник. Так, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки. Це – наша рідна земля, наша Україна. Ми живемо з вами у вільній і незалежній державі, яка зветься Україна. Всі діти у нас навчаються в школі. А навчання в нашій країні обов’язкове, кожен повинен одержати середню освіту безплатно. Про це записано в найвищому Законі нашої держави — Конституції. Кожен із нас — громадянин України. Сьогодні ми поговоримо про те, що нам слід зробити для своєї Батьківщини, щоб вона процвітала, щоб жилося нам щасливо в рідному краю. І в кожного учня по всій нашій Вітчизні, від найменших першокласників до вже дорослих випускників, світиться у серденьку безмежна любов до милої, дорогої і рідної України, нашої Батьківщини. Кожен любить свою Україну, бажає їй добра, старається стати справжнім патріотом і громадянином своєї Вітчизни.

-          Хто , на вашу думку, є громадянином України, її патріотом?

 ТАК.  Громадянин України — це ти і я, це люди, які постійно живуть в Україні, люблять її і є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати на її розвиток і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов’язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, мову, культуру, бути добрими, чесними, милосердними, працелюбними.

Ми любимо нашу Україну, бо тут ми народились, вперше зіп’ялись на ноги і пішли у світ тими стежечками, які простягайся від рідного порога у широкий світ. Для кожної людини наймиліша та земля, де вона народилася і виросла. Недарма ж у народі кажуть: «Де рідний край, там і рай, а де чужина — там домовина». «Добре тому, хто в своєму дому». Бо в своєму рідному краю кожна травинка людині допомагає, кожна квіточка дарує усмішку, кожна пташечка співає тільки для тебе. «Людина без Вітчизни, що соловей без пісні». А справжню тугу за рідним краєм людина відчуває тоді, коли розлучається зі своєю стороною. «Кожна рослинка на своєму корені росте». Хіба вона зможе рости без кореня? Ні! Звичайно, рослина без кореня не може рости, вона всихає. І хоч людина — не рослинка, але без свого рідного коріння, тобто без рідні, без Батьківщини не зможе бути щасливою у цьому світі, не зможе повністю реалізуватися. Кажуть, що в рідній хаті і стіни допомагають, і це правда. У себе вдома людина впевнена в собі, почувається вільною, сміливою і сильною. А й справді, навколо рідні люди, родичі, друзі і просто земляки, які так само думають, знають ті ж традиції, ту ж історію, звичаї. Рідна земля, як мати — добра, щира, мила. Вона готова захистити кожного з нас. Але й людина у свою чергу має бути готовою захистити і рідну землю, заради неї піти у бій, на подвиг, коли це необхідно, тобто бути справжнім патріотом своєї Батьківщини. А в мирний час самовіддано трудитись, щоб країна була багатою — тоді всім житиметься добре, заможно і безпечно.

То що ж означає бути справжнім патріотом, громадянином своєї Вітчизни? Відповіді дітей.

Учитель. А що треба дитині для того, щоб відчути себе справжнім патріотом України, її громадянином?

Побережна Ольга Добре вчитись, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і приносити користь.

 Освіта — світло! Це запам’ятай!

 У школі добре вчись.

 І різні труднощі долай,

 Лети до світла — ввись!

Кравчук Дмитро  Брати активну участь у житті класу і школи, відчувати свою причетність до шкільного життя і до життя країни.

 Як будеш ти активним в школі, друже,

 То з легкістю підеш в своє життя.

 За все берися і старайся дуже,

 То цікавішим буде майбуття.

Касимкін Максим  Любити природу, берегти і примножувати її багатства: садити сади, ліси, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки. Турбуватись про майбутнє нашої держави.

 Чарівний світ, неначе казка!

 В нім стільки дива є!

 А ти вивчай його, будь ласка,

 Усе довкіл — твоє!

 І небо чисте волошкове,

 Та шепіт ніжних квіт.

 Вербички листячко шовкове, —

 Весь дивовижний світ!

 Гамулінська Анна Добре вивчати природу, бо вона нам — рідна мати, вона допомагає кожному, щоб виростав здоровим і міцним. Треба тільки уважно придивитись, і вона розкриє нам свої таємниці.

 Ось придивися — звичайна травинка,

 Але в ній загадка є.

 А на листочку прозора росинка —

 Райдуга там виграє!

 Треба природу старанно вивчати,

 Всім вона радість несе.

 І полюбити всім серцем, і знати

 Про Батьківщину усе!

 Вітковська Анна Поглянь навкруг! Краса вражає!

 Сади, городи і ліси.

 Поля з високим урожаєм.

 Пташок веселі голоси.

 Зелені гори і діброви,

 Озерні плеса голубі.

 І різнотрав’я кольорове...

 Це все належить і тобі.

 Краса, що годі й описати!

 Річки великі і малі...

 Але про все потрібно дбати,

 Бо ми — господарі землі.

Уманець Ігор

 Берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, не руйнувати, а вивчати і творити нову історію рідного краю.

 Ось сивий замок над рікою,

 Йому багато літ.

 Він дивиться на світ з журбою,

 Бо й сам старий, як світ.

 Увесь у шрамах і руїнах:

 Важкі були бої.

 Подряпини від куль на стінах,

 Автографи чиї?. .

 Тож не брудніть священні стіни,

 А квіти принесіть.

 Це дорогі для всіх руїни.

 Історію учіть.

Севастянов Павло

 Треба наполегливо вивчати рідну українську мову, бо це мова нашого народу — державна мова, яку треба знати і нести її у світ. Так записано у Конституції — основному Законі держави. Та й мовою нашою можна пишатись, бо вона дуже багата і красива, мелодійна. Ми патріоти своєї України, і нам треба її вдосконалювати і добре знати.

 Весь Всесвіт у мові розмістився,

 Весь світ чарівний в ній звучить!

 У слові сонцем заіскрився,

 Щоб у чудових звуках жить.

 І нас єднає рідна мова,

 Всіх, хто живе у цім краю.

 Вона прекрасна, світанкова.

 Я в ній свою наснагу п’ю.

 Бо рідна мова, наче мати,

 Снагу і силу нам дає.

 Нам стежку в світ дано топтати,

 Поки в нас рідна мова є.

 І як гуртом, не поодинці,

 Почнемо в світ її нести,

 То й доти будем — українці

 Поміж народів гідно йти.

 А знехтуємо рідне слово,

 Земля нам цього не простить.

 То ж линь над світом, рідна мово!

 Тобі в віках судилось жить!

Марков Міша

 Для цього необхідно розвивати свої здібності і таланти, щоб Україна могла пишатися нами. Треба гартувати своє тіло і волю, бути міцним і витривалим, щоб захищати свою землю.

 От виросту та в армію піду

 І буду захищати Україну!

 Вітчизно рідна, я не підведу!

 І ворогів я не пущу на Батьківщину!

Ткачук Віталій  А ще я хочу знати традиції мого народу, його обряди, культуру і всю-всю історію країни. Це, на мою думку, повинен знати кожен громадянин України.

 Я хочу знать, яким було життя,

 За що боролись і вмирали люди.

 Бо ж без минулого немає майбуття.

 А майбуття... Яким воно в нас буде?

-          В яких традиціях приймали участь ви? (Колядка)

 (Виконання учнями колядки)

Класний керівник  Кожна країна світу обов'язково має свої символи. А що означає слово «символ»?  Символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу.

У статті 20 (розділ 1) Конституції України записано: «Державними символами України  є Державний Прапор України, Державний Герб, Держаний Гімн України». Символіка – своєрідна візитна картка країни, вона ніби представляє її, підтверджує її існування. З глибини віків дійшла до нас ось така легенда.

     Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб. Середньому сину мати дала в дорогу блакитно-жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам'ятали його і назвали Прапором. А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім'я Тризуб. Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку Україну.

В ході розповіді учні називають імена синів та їх неньки

Отже тепер ми знаємо хто такий громадянин і, думаю, що кожен з вас буде старатися стати справжнім громадянином своєї держави

Миходуй Мамксим

 Тепло своїх долонь і розуму, і серця

 Я Україні милій віддаю.

 Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,

 Й ліричну пісню лагідну твою.

 І українську мову чарівну й багату,

 Та рушники у квітах на стіні.

 Люблю наш щедрий рід, в садочку білу хату,

 Й розлогий кущ калини при вікні.

 Й криниці чисті при дорозі з журавлями,

 І верби, що схилились до води.

 До тебе, рідна, я горнуся, як до мами,

 Ти серце полонила назавжди.

Ткачук Давид

 Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

 Бо щастя жити ти мені дала.

 Для мене ти одна і рідна, і єдина,

 Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я — твій громадянин, я прагну підростати,

 Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.

 Моя свята і рідна, Україно-мати,

 Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Класний керівник. Крім державних символів, Україна має ще й народні, поетичні символи. У давнину кожне слов'янське плем'я, родина і навіть окрема людина мали свої обереги. Ними слугували трави і квіти, дерева,  кущі, птахи і сила природи, різні предмети. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, калина біля вікна, барвінок, верба, чорнобривці – все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова та пензля, вона завжди буде символом добра і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і м'ята, мальви цвітуть край вікна...», «Люди добрі, хата тепла», «Чим хата багата, тим і рада», «Своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха», «Де будь, там будь, а свою хату не гудь», «Де хата не метена, там дівка не плетена»... Це липі часточка із немеркнучих перлин народної мудрості про отчий дім. Людина не має права бути безбатченком, завжди повинна пам'ятати батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя. РІДНА мати, Родина

 (Пісня «Моя рідня»)

Висновок. Отже, ми з упевненістю можемо сказати, що в українців є багато оберегів, які лікують, прикрашають, оберігають від зла Малюючи свої малюнки нашої неньки – України ви також відобразили і знання цих символів

(Аналіз учнівських малюнків)

--- Познайомимось з ними ближче

Презентація «Народні символи України»

Поправко Любов

 Мій край чудовий — Україна!

 Тут народились ти і я.

 Тут над ставком верба й калина,

 Чарівна пісня солов’я.

 Все найдорожче в цілім світі,

 Бо тут почався наш політ.

 Цвітуть волошки сині в житі,

 Звідсіль веде дорога в світ.

 І найдорожча рідна мова

 Джерельцем радісно дзвенить,

 І мила пісня колискова,

 Чумацький шлях кудись зорить...

 Усе найкраще і єдине,

 І радощі всі, і жалі...

 Мій рідний краю, Україно!

 Найкраще місце на Землі!

Гончарук Неллі

 Я щиро так люблю усе навколо мене,

 Усе, що є й було багато сотень літ...

 Люблю чарівний ліс і житечко зелене,

 Увесь казковий, неповторний світ!

 Усе мені тут рідне: і поля, й джерельця,

 Я міцно на своїй землі стою.

 Тепло своїх долонь і розуму, і серця

 Я Україні милій віддаю.

     Бережіть, шануйте, любіть обереги, вивчайте традиції свого народу його історію, адже ми – українці, пишаймося цим.

Учні виконують пісню «Я - українець»      

             

Опис виховної системи 5 класу

Проблема, над якою працює  класний керівник в системі  виховної  роботи  класного коективу:   « Формування художньо-естетичної культури учнів, розширення їх естетичного кругозору шляхом виховання новітніх педагогічних технологій »

Творче кредо класного керівника : «Любов до дітей виховується тільки любов’ю, як вогонь запалюється тільки від вогню ».

У кожної людини є свій неосяжний життєвий простір, де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, який він є. Одного чудового сонячного вересневого ранку на порозі нашої   школи ми вперше побачилися , щоб розпочати  нову велику справу - ми з учнями почали прокладати свій шлях  до зірок. Цей шлях ми подолаємо за 10 років – і це наше щасливе , веселе, дружнє шкільне життя (Так склалися обставини що працюючи  учителем початкових класів я працюю з цими учнями з 2 класу, а, перейшовши на посаду учителя математики, продовжила роботу з даним класом як класний керівник у 5 класі). Ми прокладемо шлях із унікального будівельного матеріалу з особливими властивостями: доброти, гумору, взаємодопомоги, мудрості і захоплень. Кожний з нас знайде  на цьому шляху свою неповторну зірочку, яка засяє над дитиною майбутнього особливим сяйвом впевненості у собі, комунікабельності, самостійності, вимогливості, співчуття, патріотизму, працьовитості, творчості, навченості. За цей час ми встигли  подружитися, звикнути   один до одного, розуміти один одного.  Та звичайно проблем ще доволі багато

Ми - це наш клас, в якому 14 літер  «Я». Кожен з нас - це унікальна, неповторна особистість, одна єдина у цілому світі. Тому ми намагаємося дбайливо, з любов’ю і повагою ставитися  до себе і до оточуючих, приймати себе і інших такими, які ми є, розвиватися за допомогою колективних творчих справ.          

Діти допитливі,

 з гострим розумом,

у разі правильного виховання

 стають великими людьми.

Я.А. Коменський

На першому етапі створення та впровадження виховної системи класу мною було опрацьовано літературу з питань педагогіки та психології виховного процесу, на педрадах та засіданнях методоб’єднань  класних керівників розглядалося питання  актуальністі та необхідності  системного підходу до питань виховання та навчання учнів.

Я розумію, що класний колектив  - це складна соціально-педагогічна система, що виконує замовлення суспільства - формувати інтелектуальну, творчу особистість, здатну жити і творити в умовах, що постійно видозмінюються й розвиваються, забезпечуючи прогрес культурного розвитку країни.

Тому першим моїм  кроком було вивчення питання соціального складу сімей класу. Досить цікавим є контингент учнів класу :  60 % дітей проживають  у соціально благополучних сім’ях, є один учень- напівсирота, 2 учні - діти матерів-одиначок, 3 учні,  батьки яких розлучені . Все  це створює певні проблеми у вихованні дітей, їх навчанні, спілкуванні з однолітками

Створюючи виховну систему в класі, я  врахувала  інтереси учнів та їх батьків, місцевих органів самоврядування, можливості, традиції школи, села , соціальне оточення.

З  метою  формування особистості, яка вирізняється усвідомленням своїх здібностей та потреб, послідовно використовую ці знання для вибору альтернатив, що дають можливість вести дітям здорове, продуктивне і наповнене самореалізацією  життя.  Для цього в школі  проводиться велика кількість виховних заходів, залучаю учнів до участі в концертних програмах та заходах місцевих будинків культури, районних та обласних мистецьких конкурсах, екологічних акціях, туристичних походах, екскурсіях.

Свою роботу  з колективом  я розпочала з вирішення виховних задач:

-                   Організувати   роботу по згуртуванню колективу;

-           організувати  виховний  процес в класному колективі та з батьками на засадах проектної педагогіки;

-           сприяти тому, щоб зміст та форми колективної та творчої діяльності  допомагали учням  знайти себе;

-           реалізувати  у процесі роботи особистісно - орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в класному колективі;

-           оптимально поєднувати  форми організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;

-           створювати  належні  умови  для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху), його психолого-педагогічний супровід;

Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх підготовці та організації колективних творчих справ класу, багато часу приділяю морально-етичному  та естетичному вихованню учнівського колективу, формуванню почуття  обов'язку, відповідальності, культури поведінки, тому загальний рівень вихованості та культури класного колективу - достатній.

Становлення людини – моя ціль педагогічної та виховної роботи в школі. Я маю на увазі цілком визначений вид праці : самосвідомість, самоактуалізацію, самореалізацію. У сучасній школі відроджується поняття «душі» як атрибута духовності, цілісності суб’єкта. Праця душі має свій зміст і виступає як процес осмислення, переживання себе, своєї сім’ї, держави, нації, людства; це зародження і проявів совісті, особистої відповідальності за долю близьких і далеких людей, батьківщини, всієї планети.

У своїй роботі керуюсь основними принципами  виховання:

-                             Превентивності

-                             Особистої орієнтації

-                             декватності виховання

-                             Культуро відповідності

-                             Національної спрямованості

-                             Суб’єктної взаємодії

-                             Цілісності виховання

Сьогодні можна вже сказати , що така  взаємодія працює і дає свої результати. Як свідоцтво цього згуртованість та організованість учнів класу,  їх активна участь у різноманітних конкурсах та заходах, колективні творчі справи.

Виховна система складається з багатьох компонентів. Ось фактори які забезпечують повноцінний виховний процес:

-                             Чітке визначення мети виховання

-                             Рівень професійної підготовки педагога

-                             Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів

-                             Розвиток мислення учнів та здобуття правових знань

-                             Включення учнів у колективну творчу діяльність

Виходячи з мети і завдань, у класі  організоване  таке виховне середовище, яке надає кожному учню можливість вибору різних видів занять і творчої діяльності, що відповідають особистим потребам. Головне завдання – створення комфортних, безконфліктних, безпечних умов для розвитку учня, реалізації його можливостей та здібностей.

 Виховна система  класу передбачає формування інтелектуального, морального, комунікативного, естетичного і фізичного потенціалів учнів, який володіє цілісною системою знань про навколишній світ, практичними уміннями і навичками, засобами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе, до соціуму, навколишньої дійсності.

Вирішення завдань виховної роботи здійснюється за напрямками:

-                             Ціннісне ставлення до себе

-                             Ціннісне ставлення до суспільства і держави

-                             Ціннісне ставлення до праці

-                             Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

-                             Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей

-                             Ціннісне ставлення до природи.

Складний процес виховання здійснюю за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей з урахуванням основних напрямків діяльності школярів.

В своїй виховній роботі використовую сучасну технологію підготовки й проведення колективних творчих справ ( методика І.П.Іванова).

Колективна творча справа (КТС) – суспільний пошук кращих рішень життєво-важливих завдань, тому що робиться спільно з дітьми і дорослими – виконується, організовується, задумується, вирішується, оцінюється. У кожній КТС вирішується цілий ряд педагогічних завдань, відбувається розвиток колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, самоуправління, активного становлення до оточуючого середовища.

Моє завдання полягає в тому, щоб спрямувати КТС на збагачення колективу й особистості соціальним цінним досвідом, на удосконалення кращих людських здібностей, потреб і відносин.

Розвиток дитини, її творчого потенціалу забезпечується через активну діяльність. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям. Цьому сприяє активна участь класу  загальношкільних заходах.

Учні із задоволенням   беруть участь у конкурсах, вікторинах, у багатоплановій природоохоронній  діяльності, що сприяє формуванню екологічної культури, вихованню таких загальнолюдських цінностей як справедливість, чуйність, чесність,   гідність,  толерантність, добросовісність, ввічливість, обов'язковість, працелюбність, готовність допомогти іншим,  розвиває моральну активність особистості. Мої вихованці  учасники багатьох районних та обласних конкурсів. Учні класу  співпрацюють  з селищними будинками  культури (Парпуровецького СБК та Хижинецького клубу). Мої діти – сучасні діти. Кожен із них  людина майбутнього.

Я тісно співпрацюю  психологом школи . Разом ми  виявили  рівень  розвитку  психічних  процесів  учнів. Шляхом спостереження визначили  тип  темпераменту дітей. За допомогою анкетування, індивідуальних  бесід  з  учнями, визначили  їхні психофізіологічні показники, вивчили  особливості  характеру  і  поведінки, дослідили  інтереси  школярів, їхні  нахили до  певного  виду  діяльності, склали  карту  спрямованості  інтересів  учнів, визначили  статус  кожного  учня  в  дитячому  колективі (лідери, популярні, замкнуті, ті, хто  прилаштовується), визначили  роль  дитини  в  суспільному  житті  класу (ініціатор, виконавець, організатор), виявили  у   дітей  позитивні  якості, які  слід  розвивати,  і  негативні  якості, від  яких, по  можливості, слід  позбавитися.

Звичайно , я вважаю, що важливою умовою у створенні та забезпеченні системи виховної роботи в школі є організація сімейного виховання, співпраця з батьками.

Зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу - це важлива й відповідальна задача вчителя. Рішення даної задачі є можливим, якщо у плані роботи знайшли  відображення такі напрями діяльності класного керівника з батьками:

·               вивчення родин учнів;

·               педагогічна освіта батьків;

·               забезпечення участі батьків у підготовці та проведенні колективних справ у класі;

·               педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу;

·               індивідуальна робота з батьками;

·               інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів.

Робота в кожному з перерахованих напрямів складається з певної сукупності форм і способів діяльності.

Свою співпрацю з батьками я розпочала у другому  класі з вивчення родин учнів , що дозволило мені краще довідатись про дітей та їхніх батьків, зрозуміти стиль життя родин, ознайомитися з домашніми умовами розвитку особистості дитини.

          Забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу здійснюється за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; колективні творчі справи –                                Благочинний ярмарок «Хто як не ми? Коли як не зараз», « Бабусина доля як тополя…» ,  свята – « Хай святиться, батьку, імя твоє», «Нема того краму, щоб купити маму»,  концерти  до свят , туристичні походи та спортивні змагання Я  впевнена – батьки – наші партнери.

          В перспективі , в результаті співпраці всіх учасників виховного процесу  ми хочемо бачити випускника, в якого сформовано рівень соціальної зрілості, достатньої для забезпечення його самостійності  у різноманітних сферах життєдіяльності, здорова (фізично, психологічно, духовно) людина, творча особистість із розвиненою потребою у самореалізації та самовдосконаленні, з гуманістичним світоглядом та почуттям відповідальності за долю України, її народу, людства.

Я переконана, від класного керівника залежить ступінь сформованості дитячого колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справж­нього педагога. Захоплення вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керів­ника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь! 

Казковий світ Марії Приймаченко

Мета: виховання патріотичних почуттів через ознайомлення дітей з творчістю Марії Приймаченко.

Розвивальна:

–       формувати у дітей жагу творити, створювати неповторний світ власних образів;

–       розвивати вміння незвичайного бачення світу у своїй манері малювання.

Розвивати мовлення, увагу, мислення, пам’ять; самостійність та ініціативу, творчі здібності; спостережливість, уважність.

Виховна:

–       виховувати бажання у дітей,  втілювати в свої малюнки казкові мотиви Марії Приймаченко

Виховувати почуття гордості за людей які прославили Батьківщину,за свій рідний край, свою культуру; цікавість до народної творчості, естетичний смак, любов до народного декоративно-прикладного мистецтва.

Завдання:

– створення умов для реалізації кожною дитиною своєї індивідуальності у загальній справі, виявлення творчого потенціалу учнів;

– розкрити самостійну художню діяльність дітей.

Обладнання й матеріали: гуаш, пензлі різних номерів, ватні палички,  баночки з водою, серветки, ємності для змішування  кольорів.

Хід заходу

Подаруйте дітям казку,

Подаруйте!

Чарівного диво-птаха

Намалюйте,

Намалюйте буйногривого коня,

Має крила він, під хмарами літа.

Поведіть діток у пишний сад:

Бджілки там гудуть,

Нектар збирають.

Квітам – оченята розкривають

Намалюйте дітям – казку!

Пісню намалюйте,

Диво–світ Марії Приймаченко

Подаруйте!                    В.Суботіна

— Діти, сьогодні ми продовжимо знайомитися з казково чарівним, фантастичним світом Марії Приймаченко.

Хто така Марія Приймаченко? (художниця)

Хто такий – художник? (людина, яка вміє   малювати)

 Розповідь про М.Примаченко (Слайди)

Давайте пригадаємо….. Жила на світі маленька дівчинка Марійка. Вона зростала у великій дружній сім’ї і дуже любила своїх рідних: маму, тата, братиків і сестричок. Та трапилося лихо: у Марійки почали боліти ноги, їй було дуже важко ходити. Лікарі мало чим могли втішити батьків дівчинки.

Часто Марійка лишалася вдома, коли рідні йшли на роботу в поле, але вона не сумувала. Залишившись на самоті , дівчинка поринала у чарівний світ фантазії – створювала на папері дивовижні образи звірів, птахів, комах. Марія по-своєму бачила їх, а кого не бачила зовсім, а лише чула про них, – малювала так, як уявляла.  Зараз Марія Примаченко – визнаний в усьому світі майстер декоративного мистецтва. Виставки її малюнків з великим успіхом проходять у багатьох країнах світу.

Погляньте на тварин на нашій презентації і тварин на картинах художниці, порівняйте їх. Для цього  ми з вами зараз завітаємо до картинної галереї в якій є  картини  М. Приймаченко.

Розгляд картин

Учитель:  

-          Чим схожі і чим відрізняються  тварини?

-          Чому . на вашу думку, тварини у художниці саме такі?

-          Чи може червоний коник літати і нюхати тюльпани?

-          А слон зелений в Африці гуляє?

-          А чи буває слон, як рись, в плямочках? Розмальований кружечками?

- Ці всі тварини живуть у малюнках художниці. Як ми можемо назвати таких тварин?

Діти: –  Казковими, фантастичними,не справжніми…

Учитель: – Вона, ще любила підписувати свої роботи коротенькими віршиками, які складала сама.

Діти: 1. Ну й чудова в лева грива –

Лев веселий і щасливий!

А маленьке мавпенятко

Залишилось спати з татком.

Ці буслики в горосі,

Живуть у нас і досі.

Учитель : Діти а як ми ще називаємо бусликів?     Буслик або лелека, бузьок, бусол, бусел, чорногуз – шанована пташка на Україні.

А чому люди люблять цих птахів?

Діти: – За вірність батьківщині, адже лелеки завжди повертаються до рідного гнізда.

Учитель: Діти, а ви  хотіли б намалювати таких фантастичний тварин, як у                  М. Приймаченко?

Діти: Так, звичайно .

-           Подивіться уважно ще раз на картини художниці, і розкажіть мені:

Які вона використовує кольори у своїх роботах? (червоний, зелений, жовтий, блакитний…)

Про що наспівує художниці червоний колір? (колір щастя, добра,  ).

Жовтий? (сонця, світла, квітів). Зелений? (травичка, листочки).

Голубий? (небо, хмари, квіти)

-           А зараз я запрошую усіх у творчу майстерню

В світ чудовий ми підемо

Справжню казку там знайдемо

Сьогодні ви також фантазуватимете та створюватимете тварин, яких не існує. Але спочатку звернемо увагу на те якими елементами прикрашала художниця свої роботи.

 Техніки малювання з зразками:

Краплинки – малюємо за допомогою ватної палички, прикладаємо і відпускаємо.

Кружечки – малюємо кінчиком пензлика не відриваючи руки, та замальовуємо не виходячи за лінію.

Кільця – малюємо кінчиком пензлика не відриваючи руки.

Дуга – малюємо кінчиком пензлика півкола.

Пряма широка лінія – малюємо усім ворсом пензлика зліва на право не відриваючи руки.

Пряма тоненька лінія – малюємо кінчиком пензлика зліва на право не відриваючи руки .

Хвиляста лінія – малюємо кінчиком пензлика

Ламана лінія – малюємо кінчиком пензлика короткі похилі лінії.

Мазки – прикладаємо увесь ворс пензлика і відпускаємо (пелюстка, листочок )

Двохпелюсткова квітка – малюємо двоє мазків, яких нижня частина  з’єднуються, а верхні частини розходяться.

Трьохпелюсткова квітка – малюємо так як двопелюсткову квітку, але з трьома пелюстками.

 Рослини:кукурудза, помідори, горох – малюємо за допомогою прямих та хвилястих ліній, коротких ліній, краплинок та кружечків.

Учитель:  Ми з вами розглянули елементи за допомогою яких будемо прикрашати свої картини.  А перед тим  приготуємо ваші пальчики до роботи зробимо пальчикову гімнастику.

Пальчикова гімнастика.

Вийшов пензлик погулять (М’якою щетиною пензлика водимо по долоньці.)

Став він пальці рахувать(Водимо ворсом пензлика по кожному пальчику.)

Раз, два, три, чотири,п’ять

Будуть пальці малювати ( Згинаємо пальчики в кулачок і розгинаємо. )

Практична робота дітей. Малювання .

Учитель: Цікаво Марія Пиймаченко починала малювати. «Спочатку я складаю план» – тобто робила малюнок олівцем. Потім закрашувала фон і тільки потім переходила безпосередньо до відтворення образу. Сьогодні ми з вами будемо малювати  на кольоровому папері, щоб не витрачати часу на зафарбовування фону, роботу виконуватимемо за власним творчим задумом.

Учитель : Молодці діти, ви гарно сьогодні малювали, ми доповнимо виставку у нашій картинній галереї вашими роботами, щоб ви мали змогу їх детальніше розглянути.

Вихователь: Так як Марія Приймаченко придумувала віршовану назву до своїх картин, я пропоную і вам також це зробити. Я буду зачитувати вам речення, а ви його будете закінчувати і підбирати кожен до свого малюнка.

Корівка по полю гуляє друзів шукає.

Прилетіла сорока картата, як жар-птиця хвостата.

Чайка за летіла, із корівкою дружити хотіла.

Гуска винесла води, йди корівонько сюди.

Коник гривою махає від корівок мух відганяє.

Баранець бе-бе, корівонько я люблю тебе.

Слон іде, аж земля гуде.

Півень кукуріку співає, доброго дня усім бажає.

Мавпочка друзів звеселяє, а корівка молочком пригощає.

Бичок-третячок, місяцем ріжок, по полю гуляє, травицю щипає.

Чудесна жар-птиця, по полю ходила, золотисте пір`я, у хвості горіло.

Учитель : Молодці, діти, добре попрацювали. І на закінчення нашого заняття хочу вам прочитати, як говорила про свою творчість Марія Приймаченко:

“Я люблю все живе…Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі…”.  Марія Приймаченко через усе життя пронесла жагу творити, неминучу потребу ділитися своїми відкриттями з людьми.

Діти, я бажаю, щоб ви любили і берегли свою рідну Україну, і не забували про тих людей які її прославляли.

Адаптація учнів 5 класу до навчання в середній школі шляхом врахування вікових особливостей учнів